« Трохи більше »

 

Якщо чимось у житті я пишаюся, то це моїми дітьми. Кожна дитина — це диво й виклик, кожна має особливе місце в моєму серці, кожна по-своєму допомагає мені рухатися далі. Але мушу визнати, що Пабло — чемпіон у всіх номінаціях.

Пабло — наймолодший із чотирьох дітей, і в нього є «трохи більше»: він має трисомію 21. Мені подобається думка, що він щось приносить, що він як нагорода. До того ж Пабло народився з тяжкою вадою серця й уже переніс кілька операцій. Він — боєць, наділений життєвою силою, якій багато хто позаздрив би.

 Бути мамою дитини, яка має «трохи більше», означає отримувати постійну дозу любові й вчитися жити тут і зараз.

Материнство змінює життя. Бути мамою дитини, яка має «трохи більше», змінює його ще трохи більше, і на краще, якщо ми готові йти іншими шляхами й відмовитися від зайвих порівнянь. Натомість ми отримуємо постійну дозу любові й вчимося жити свідомо, тут і зараз. Це шлях, який будується потроху, з великою любов'ю, прийняттям і стійкістю. Як усе, що має сенс, цей шлях непростий, він вимогливий і часто тяжкий. Тому так важливо мати добру підтримку.

Мама дитини з інвалідністю цілком може бути дуже щасливою.

Мені пощастило мати добру підтримку родини й друзів, а так буває не в усіх. І я змогла оточити себе фахівцями, які допомогли мені подолати неминучі перешкоди. Пабло тепер дорослий, і коли я оглядаюся назад, то розумію, який довгий шлях ми пройшли. Я пишаюся родиною, яку ми створили, і глибоко вдячна. Я не претендую на те, щоб комусь допомагати; я просто хочу поділитися особистим досвідом мами молодої людини з трисомією 21. Так, бути мамою дитини з інвалідністю й бути дуже щасливою можливо. Можна бути щасливою з братом чи сестрою з інвалідністю. Можна бути щасливою в парі, маючи дитину з інвалідністю. Можна бути щасливою родиною й зростати. Я не намагаюся заперечувати труднощі, але в кого їх немає? Вони просто не займають усе наше життя, далеко не все. Наше життя сповнене маленьких щоденних перемог, які ми цінуємо вдвічі більше, бо усвідомлюємо їхній сенс і їхню ціну. І це змінює все.

У наступній статті я розповім про повідомлення про інвалідність: це дуже делікатний момент для батьків, який заслуговує на більшу увагу з боку фахівців і близького оточення.