Ваша дитина кричить, б’ється, кусається або кидається на підлогу: чи може допомогти АДК? Часто так. У переважній більшості випадків складна поведінка це повідомлення: людина намагається щось отримати, уникнути ситуації або сигналізувати про дискомфорт єдиним способом, який у цей момент для неї працює. АДК дає їй інший спосіб, за умови що він принаймні такий самий легкий і ефективний.
Що намагається сказати така поведінка?
Понад 90 % людей з аутизмом час від часу виявляють складну поведінку (Jang et al., 2011, цит. за Beukelman and Light, 2020). Коли не можна сказати «з мене досить», «мені боляче» чи «подивись на мене», говорить тіло. Найпоширеніші повідомлення:
Прохання про увагу«Іди зі мною», «подивись на мене»
Прохання про предмет чи заняття«Я хочу це», «ще»
Втеча або протест«Я не хочу», «забагато», «стоп»
Фізичний дискомфортБіль, голод, втома, шум, сенсорна потреба
Перш ніж говорити про поведінку, завжди перевірте, чи немає медичної причини. Той, хто не може сказати «у мене болить зуб», може битися головою або відмовлятися від їжі. Слова про тіло й біль розглянуто в статті Тіло, біль, згода.
Як замінити поведінку повідомленням?
Тренування функціональної комунікації (FCT) описали Carr і Durand (1985), і його підтверджують кілька метааналізів (Beukelman and Light, 2020). Принцип: навчити повідомленню, яке дає той самий результат, що й поведінка. Підхід має шість кроків.
1. З’ясуйте функцію поведінки
Запишіть, що відбувається до (тригер), саму поведінку і що відбувається після (що людина отримує або чого уникає). Це таблиця ABC: antecedent (попередня подія), behaviour (поведінка), consequence (наслідок). Заповнюйте її впродовж кількох днів, у різних місцях: закономірності розкривають функцію.
Приклад: щоразу, коли Леву дають письмові вправи, він кидає зошит. Тоді дорослий прибирає зошит і пропонує йому перерву. Імовірна функція: уникнути складного завдання. Леву потрібен прийнятний спосіб сказати «це надто складно» або «перерву, будь ласка».
2. Оберіть повідомлення, яке принаймні таке саме легке й ефективне
Повідомлення має давати той самий результат, що й поведінка. Якщо для дотику до ПЕРЕРВА потрібні три сторінки навігації, а кидання зошита спрацьовує одразу, перемагає поведінка (Horner and Day, 1991, цит. за Beukelman and Light, 2020). Тому повідомлення має бути за один дотик, на кожній сторінці, у кожному місці. У Pictalk Buddy, наприклад, словник Essential 24 тримає «так», «ні», «ще», «все», «допоможи мені» і «стоп» на тому самому місці на кожній сторінці.
3. Навчайте повідомлення раніше, ніж з’явиться поведінка
При перших ознаках напруги, до появи поведінки, покажіть повідомлення на засобі («Хочеш перерву?», торкаючись ПЕРЕРВА), а потім одразу відреагуйте. Підказуйте від більшої до меншої підтримки: потроху чекайте трохи довше, перш ніж допомогти (див. Моделюйте, чекайте, реагуйте).
4. Реагуйте на повідомлення краще, ніж на поведінку
Спочатку повідомлення має спрацьовувати щоразу й одразу: спілкуватися стає ефективніше, ніж кричати. Натомість поведінка має давати менше або давати результат повільніше.
5. Подбайте, щоб усі реагували однаково
Батьки, вчителі, асистенти вчителя, помічники, бабусі й дідусі: якщо лише одна людина ігнорує повідомлення ПЕРЕРВА, людина вчиться, що воно працює не завжди. Запишіть правила на спільному аркуші.
6. Зменшуйте тригери
Попереджайте про переходи, скорочуйте завдання, пропонуйте вибір, облаштуйте тихий куточок. Щоб допомогти людині знати, що відбуватиметься і коли це закінчиться, див. Візуальні опори: розклад, послідовності, таймер.
Які замінні повідомлення можна запропонувати?
| Функція поведінки | Можливі замінні повідомлення |
|---|---|
| Привернути увагу | Торкнутися плеча, помахати; ІДИ, БУДЬ ЛАСКА; ПОДИВИСЬ НА МЕНЕ; Я ХОЧУ БУТИ З ТОБОЮ |
| Отримати предмет чи заняття | ХОЧУ, ЩЕ, БУДЬ ЛАСКА + вибір; конкретні прохання |
| Уникнути чи протестувати | НІ, ДЯКУЮ; ВСЕ; ПЕРЕРВУ, БУДЬ ЛАСКА; СТОП; хитання головою |
| Сигналізувати про дискомфорт | ЩОСЬ НЕ ТАК; МЕНІ БОЛИТЬ + частина тіла; ЗАНАДТО ГУЧНО; МЕНІ ПОТРІБНО ЗАСПОКОЇТИСЯ |
Ці повідомлення засновані на прикладах із Beukelman and Light (2020). Обирайте їх разом із людиною та її командою. Інші функції комунікації розглянуто в статті Не лише прохання.
Чи потрібно навчати НІ, СТОП і ВСЕ?
Так, і рано. Іноді побоюються, що людина вживатиме їх «постійно»: спочатку, ймовірно, так і буде, і це нормально. Можливість відмовитися прийнятним способом це право, і воно зменшує складну поведінку. Слова для протесту та саморегуляції (стоп, не, все, щось інше, досить) належать до перших, які варто запропонувати.
Коли людина каже СТОП під час гри, негайно зупиніться: так вона вчиться, що її слово має силу.
А якщо відмову не можна прийняти?
Ліки, аналіз крові, ремінь безпеки: деякі відмови поважати неможливо. Тоді Beukelman і Light (2020) радять запропонувати контроль у межах обмеження: з яким напоєм прийняти ліки, у якому порядку виконати кроки, який заспокійливий предмет залишити, хто допомагає. Визнайте повідомлення («Я знаю, ти не хочеш»), навіть якщо не можете діяти відповідно до нього.
Поширені запитання
Чи достатньо АДК, щоб складна поведінка зникла?
Вона може допомогти, коли повідомлення виконує ту саму функцію, що й поведінка. Жоден засіб не гарантує результату: важить цілісний підхід (функція, повідомлення, послідовні реакції, середовище).
Хто може допомогти мені проаналізувати поведінку?
Психолог, логопед або мультидисциплінарна команда, що супроводжує людину, можуть провести з вами функціональний аналіз. В Україні це можна обговорити, зокрема, з командою інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) чи реабілітаційного центру.
Pictalk Buddy поєднує дошки АДК, візуальний розклад, покрокові послідовності та записники з тими самими символами на Android, iOS, у вебі та на годиннику. Застосунок із платою на розсуд користувача, створений некомерційною асоціацією. Дізнайтеся більше про Buddy
Джерела
- Beukelman, D. R., & Light, J. C., 2020, Augmentative & Alternative Communication (5th ed.), Paul H. Brookes, розділи 3 і 10.
- Carr, E. G., & Durand, V. M., 1985, Reducing behavior problems through functional communication training, Journal of Applied Behavior Analysis, 18(2), 111-126.
- Дослідження, процитовані з Beukelman & Light (2020): Jang et al. (2011); Horner & Day (1991).