Що таке АДК? Посібник для початківців

Альтернативна та додаткова комунікація (АДК) охоплює всі способи доповнити або замінити мовлення: жести, знаки, символи, комунікаційні дошки, говорильні застосунки, письмо. Вона призначена для будь-кого, чиєї мови недостатньо, щоб бути зрозумілим у повсякденному житті, у будь-якому віці та без жодних передумов. Ось основи, а далі посібники, які варто прочитати залежно від того, чи ви батьки, чи фахівець.

Що саме таке АДК?

АДК означає всі способи доповнити або замінити мовлення й письмо, від жестів до говорильних застосунків. Це не один інструмент і не один метод: знаки, книга символів чи планшет, що говорить, усе це АДК.

Про складні комунікаційні потреби говорять тоді, коли мовлення людини не задовольняє її щоденні комунікаційні потреби, незалежно від причини. До них належать, наприклад:

• діти, які ще не говорять або говорять дуже мало, з діагнозом або без нього (моя дитина не говорить);
• люди з аутизмом (аутизм і АДК);
• люди із синдромом Дауна (синдром Дауна й АДК);
• люди з дитячим церебральним паралічем (ДЦП) або з тяжкими множинними порушеннями розвитку (доступ: позиціонування, контактори, стеження за поглядом);
• люди, які трохи говорять, але їх важко зрозуміти або їхня комунікація неефективна, наприклад, при апраксії мовлення в дитинстві (АДК і мовлення);
• дорослі, які втратили мовлення після інсульту (афазія) або через бічний аміотрофічний склероз (АДК для дорослих).

«Але ми його чудово розуміємо»

Багато родин розуміють жести, звуки й погляди своєї дитини. Це цінно, але почасти це ілюзія комунікації: у школі, у лікаря чи в магазині люди не знають дитину так близько, не знають її життя й часто розуміють її неправильно. АДК потрібна для того, щоб вас розуміли всі, а не лише ті, хто навчився здогадуватися. Картка «Як зі мною розмовляти» допомагає підготуватися до таких зустрічей.

Альтернативна чи додаткова: у чому різниця?

Два слова в назві описують два способи використання, які доповнюють один одного.

«Додаткова» означає, що до наявних засобів додаються нові. Межа не є жорсткою: той самий інструмент може замінювати мовлення для однієї людини й доповнювати його для іншої.

АДК з допоміжними засобами чи без них: з інструментом чи без?

Другий поділ стосується використаних засобів.

АДК без допоміжних засобів завжди під рукою, але розуміють її лише люди, які знають знаки (при підтримці ключовими знаками ви промовляєте все речення й показуєте знаками лише важливі слова). АДК з допоміжними засобами вимагає мати інструмент із собою, зате її може зрозуміти будь-хто: синтезований голос чути здалеку, зокрема й людям, які не вміють читати.

Папір і цифрові засоби доповнюють один одного, а паперова резервна копія залишається обов'язковою, коли пристрою немає під рукою. Щоб порівняти варіанти й організувати пробний період, прочитайте вибір інструмента: папір, планшет, пробний період.

Символи, методи, застосунки: кілька орієнтирів

• Символи це спрощені малюнки, що позначають слово або ідею; безкоштовна бібліотека ARASAAC є одним із поширених джерел.
• PECS це метод АДК, заснований на обміні картинками, який переважно використовують, щоб навчити просити (PECS чи розвинена АДК?).
• PODD, створена Гейл Портер, організовує сторінки за наміром (поговорити, поставити запитання, сказати, що щось не так), а не за категоріями слів (не лише прохання).
• Застосунки АДК розглянуто в порівнянні застосунків АДК.

Технічні терміни (сканування, основний словник, моторне планування тощо) пояснено в глосарії АДК.

Чому ми говоримо про мультимодальну комунікацію?

Ніхто не спілкується лише одним способом: ми говоримо, але ще й показуємо рукою, знизуємо плечима, пишемо записку. Людина, яка користується АДК, робить так само: вона поєднує мовлення, вокалізації, жести, папір і пристрій залежно від того, з ким вона та яка ситуація. Одного способу ніколи не досить (Williams, Krezman and McNaughton, 2008, цит. за Beukelman and Light, 2020).

Знака часто досить для простого прохання до когось близького; застосунок потрібен, щоб розповідати історії або говорити з тим, хто не знає знаків; папір виручає, коли пристрою немає. Тож мета не в тому, щоб замінити один засіб іншим, а в тому, щоб додати більше. Жест або звук, який зрозуміли, це вдале повідомлення: відповідайте на нього, яким би шляхом він не надійшов.

Комунікація це право

Комунікація є фундаментальним правом людини, проте її часто занедбують через брак часу, підготовки чи інструментів, які легко налаштувати. Доступ до комунікації передує самостійності та навчанню, він необхідний для добробуту та психічного здоров'я: багато складних форм поведінки виникають через те, що людина не має засобів висловитися. Спеціалізовані заклади також мають планувати АДК (АДК у спеціалізованих закладах).

Які принципи варто знати, перш ніж почати?

Ці принципи підсумовують консенсус досліджень, узагальнений Beukelman and Light (2020). Кожен із них розглянуто в окремому посібнику.

• Жодних передумов немає: ніхто не надто малий, не надто дорослий і не «не готовий», а тренування так званих передумов окремо не покращує комунікацію (Kangas and Lloyd, 1988; Romski and Sevcik, 1988), як пояснено в міфах про АДК.
• Презумпція компетентності означає виходити з того, що людина розуміє більше, ніж може висловити (міфи про АДК).
• АДК не зупиняє мовлення: вона його не стримує, а часто допомагає йому розвиватися (Millar, Light and Schlosser, 2006; Romski et al., 2010), докладніше в АДК і мовлення.
• АДК вивчають, бачачи, як нею користуються: показувати символи на власному інструменті людини, поки ви з нею говорите (моделювання), має великий вплив на розуміння й висловлювання за даними кількох метааналізів (Allen et al., 2017; O'Neill, Light and Pope, 2018), див. показати, зачекати, відповісти.
• Люди навколо важать так само, як інструмент: мову, якою не спілкуються в родині, зрештою закидають, а зусиль самих лише фахівців недостатньо (навчання комунікаційних партнерів).
• Комунікація це більше, ніж прохання: ділитися новинами, вітатися, жартувати чи розповідати історію так само важливо, як висловлювати потреби (Light, 1988), див. не лише прохання.
• Особисті слова важать так само, як слова основного словника: початківець починає зі своїх слів (імена, їжа, ігри) та кількох потужних слів, як-от «ще», «все» чи «допоможіть» (Laubscher and Light, 2018), див. які слова додати до інструмента.
• Словник ніколи не буває завершеним: словник, який не оновлюють, є однією з головних причин, чому інструменти покидають (Johnson et al., 2006), тому важливо підтримувати слова інструмента в актуальному стані.
• Слова не переміщуються: коли кожне слово завжди залишається на своєму місці, рух до нього стає автоматичним, див. організація сітки.
• АДК також допомагає розуміти: візуальні розклади працюють у будь-якому віці (Bopp et al., 2004; Knight et al., 2015), див. візуальні підтримки: розклад, послідовності, таймер.
• Читання й письмо є метою для всіх: письмо єдиний шлях до необмеженого словника, і йому можна навчати без жодних передумов, див. АДК і грамотність.

З чого почати?

Йдіть шляхом, який вам підходить, по порядку. Якщо ситуація людини відома (аутизм, синдром Дауна, афазія тощо), додайте відповідний посібник зі списку вище.

Ви батьки

1. Моя дитина не говорить: з чого почати: етапи розвитку, тривожні ознаки, перші кроки вдома.
2. Міфи про АДК: «надто мала», «не готова»... що кажуть дослідження.
3. АДК і мовлення: навіть якщо ваша дитина вже каже кілька слів.
4. Показати, зачекати, відповісти: як щодня розмовляти за допомогою інструмента.
5. Які слова додати до інструмента: перші слова, основні й особисті.
6. Візуальні підтримки: розклад, послідовності, таймер: допомогти дитині зрозуміти свій день.
7. Вибір інструмента: папір, планшет, пробний період: спробуйте, перш ніж вирішувати.
8. Фінансування АДК: як підготувати запит на фінансування.

Ви фахівець

Логопед, педагог, учитель або член команди догляду чи підтримки:

1. Запровадження АДК командою: оцінювання, відповідальний за АДК, командна робота.
2. Показати, зачекати, відповісти: моделювання, час очікування та навчання партнерів.
3. Які слова додати до інструмента: основний, периферійний та особистий словник.
4. Організація сітки: розмір сітки, фіксовані позиції та кольорове кодування.
5. Не лише прохання: робота над усіма комунікативними функціями.
6. АДК і грамотність: навчання читання й письма.
7. АДК у школі: індивідуальні програми розвитку, асистенти та адаптовані навчальні матеріали.
8. АДК у спеціалізованих закладах: що має охоплювати план АДК для всього закладу.

Поширені запитання

Скільки часу потрібно, щоб навчитися АДК?

АДК вивчають як мову, упродовж років, але почати можна вже сьогодні. Партнери прогресують швидко: менше п'яти годин навчання достатньо, щоб змінити їхній підхід до роботи (Kent-Walsh and Binger, 2013, цит. за Beukelman and Light, 2020).

Хто може нас підтримати?

Логопед може порадити вам і допомогти обрати відповідний метод та інструмент. Міжнародна організація ISAAC об'єднує родини та фахівців з усього світу; її британський осередок Communication Matters публікує корисну інформацію (українського осередку ми не знайшли). Також варто звернутися до місцевого інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), який веде дітей з особливими освітніми потребами.

Pictalk Buddy поєднує дошки АДК, візуальний розклад, покрокові послідовності та зошити з тими самими символами на Android, iOS, у вебі та на годиннику. Застосунок за принципом «платіть стільки, скільки можете», створений некомерційною асоціацією. Дізнайтеся більше про Buddy

Джерела

• Beukelman, D. R. and Light, J. C., 2020, Augmentative & Alternative Communication: Supporting Children and Adults with Complex Communication Needs, 5th ed., Paul H. Brookes.
• Дослідження, процитовані з цієї книги: Williams, Krezman and McNaughton (2008); Kangas and Lloyd (1988); Romski and Sevcik (1988); Millar, Light and Schlosser (2006); Romski et al. (2010); Allen et al. (2017); O'Neill, Light and Pope (2018); Light (1988); Laubscher and Light (2018); Johnson et al. (2006); Bopp et al. (2004); Knight et al. (2015); Kent-Walsh and Binger (2013).